Дослідження з вивчення впливу густоти стояння рослин на про¬дуктивність соняшнику прово¬дили у 2008-2009 рр. у польовій сівозміні кафедри рослинництва Білоцерківського національного аграрного університету. Ґрунтовий покрив дослідної ділянки - чор¬нозем типовий середньо гумусний крупнопилувато-легкосуглинковий на карбонатному лесі. Вміст гумусу в орному шарі становить 4-4,31%, валового азоту - 0,25-035%, фос¬фору - 0,13-0,14%, калію - 4,1-4,6%. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,4-6,8).
В досліді висівали ранньостиглий гібрид соняшнику Ригасол ОР (зане¬сений до Державного реєстру сортів рослин у 2008 р.), який характери¬зується високою пластичністю і під¬вищеною стійкістю до стресових умов навколишнього середовища. Густота становила 30, 40, 50, 60, 70 та 80 тис. рослин/га. Якщо для лісо¬степової зони України рекомендована густота стояння для ранньостиглих генотипів, до яких належить гібрид Ригасол ОР, становить 40-45 тис. рос¬лин/га, то в наших дослідженнях густота 40 тис. рослин/га вважалася контрольним варіантом.
Соняшник вирощували за техноло¬гією, рекомендованою для лісостепо¬вої зони. Попередник - ячмінь ярий. Густоту посіву формували вручну, перед сівбою вносили ґрунтовий гербіцид харнес (2,5 л/га). Площа посівної ділянки — 56 м2, обліко¬вої - 42 м2. Обліки, вимірювання, супутні спостереження виконували згідно з методикою проведення польових дослідів і методикою дер¬жавного сортовипробування.
Погодні умови 2008 р. були віднос¬но сприятливими для росту рослин соняшнику та формування врожаю цієї культури. Середньорічна темпе¬ратура була на 1,7°С вищою за норму, при цьому опадів за вегетаційний період випало на 58,1 мм менше порівняно з середньо багаторічними даними. 2009 Р- характеризувався достатнім зволоженням від фази сходів до кінця цвітіння кошиків, але вже в серпні та на початку вересня в ґрунті був дефіцит вологи.
За літературними даними, у со¬няшника існує досить тісна коре¬ляційна залежність між загальною фітомасою рослин і величиною врожаю (г=0,8б4). Загальна фіто маса залежить в основному від висоти та діаметра стебла і розміру кошика. Форми, що мають масивне стебло з крупним кошиком, є потенційно більш продуктивними. Водночас збільшення густоти стояння рослин призводить до протилежних на¬слідків: спостерігається витягування рослин у висоту, при цьому діаметр стебла і кошика зменшується, а отже, зменшується і загальна фіто маса.
Одержані дані свідчать, що висота рослин та діаметр кошика змінюють¬ся залежно від густоти стояння, що й підтверджується даними Таблиці 1. В контрольному варіанті з густо¬тою 40 тис./га висота рослин станови¬ла в середньому 171,2 см, при цьому в роки досліджень не спостерігалось істотної різниці щодо висоти рослин при густоті 50 та 40 тис./га, тобто відмінності між цими варіантами є недостовірними. Найменша висота рослин спостерігалась при густо¬ті 30 тис./га - 169,3 см, а максималь¬на - при 80 тис. рослин/га - 176,9 см, що більше на 5,7 см порівняно з густотою 40 тис. рослин/га.
Діаметр кошика коливався залеж¬но від густоти в середньому за два роки в межах 15,1-19,9 см. Най¬більші кошики соняшник формував при густоті 30 тис. рослин/га - 19,9 см, а найменші - при 80 тис. рос¬лин/га - 15,1 см. У варіантах з гус¬тотою 70 та 80 тис./га рослини формували кошики невеликого розміру - відповідно 15,4 та 15,1 см, різниця становила 0,3 см та була неістотною.
Густота, Таблиця 1. Зміна біометричних показників рослин соняшнику залежно від густоти стояння рослин
Висота стебла, см Діаметр кошика, см
тис. рослин/га 2008 р. 2009 р. середнє 2008 р. 2009 р. середнє
ЗО 171,3 167,3 169,3 20,3 19,4 19,9
40 172,9 169,5 171,2 19,1 18,6 18,9
50 174,0 170,1 172,1 18,4 17,8 18,1
60 175,3 172,4 173,9 16,8 16,3 16,6
70 176,2 174,1 175,2 15,3 15,5 15,4
80 178,0 175,7 176,9 15 15,1 15,1
НІРо5 1,3 1,6 0,6 0,8 -
Таблиця 2. Вплив густоти рослин на кількість та пустозерність насіння в кошику соняшника
Густота, Кількість насіння в кошику Пустозерність, %
тис. рослин/га
ЗО 2008 р.
942 2009 р.
923 середнє
933 2008р.
10,2 2009р.
11,7 середнє
11,0
40 998 979 989 11,8 12,8 12,3
50 1068 1047 1058 13,1 14,3 13,7
60 956 934 945 15,7 16,9 16,3
70 816 798 807 18,7 20,1 19,4
80 761 726 744 20,3 23,4 21,9
НІР о5 42 38 - - - -
Таблиця 3. Вплив густоти посіву на структурні елементи продуктивності соняшнику
Густота, Маса 1000 насінин, г Маса насіння з одного кошика, г
тис. рослин /га
ЗО 2008 р.
81,2 2009 р.
75,6 середнє
78,4 2008 р.
76,5 2009 р.
70,5 середнє
73,5
40 76,8 71,3 74,1 76,6 71,3 74,0
50 73,2 69,4 71,3 78,2 73,4 75,8
60 65,4 60,8 63,1 62,5 57,5 60,0
70 61,6 57,2 59,4 50,3 46,2 48,2
80 58,3 55,1 56,7 44,4 41,0 42,7
НІР о5 1,5 1,3 - 3,4 3,2 -
В умовах неоднакового забезпечення факторами життєдіяльності і залежно від густоти стояння рослин на одиниці площі між висотою стебла 1 і кількістю насіння простежується обернена залежність із загущенням 1 висота рослин збільшується, а
кількість квітів та насіння в кошику зменшується.
Кількість насіння в кошику ви¬значалася рівнем освітленості рослини в період диференціації конуса наростання (чотири-п'ять пар листків - поява кошика). При недостатній освітленості в цей період (загущення посівів, значна забур'яненість, похмура погода тощо) в кошику закладається менше квітів і, відповідно, зменшується кількість насіння. У наших дослідах відмічено, що при збільшенні густоти з ЗО до 50 тис. рослин/га кількість насіння у кошику істотно зроста¬ла, досягнувши максимального значення в варіанті 50 тис. рослин/га - 1058 шт, в середньому за два роки (Табл. 2). При загущенні посівів від 50 до 80 тис. рослин/га, навпаки, кількість насіння зменшу¬валась. Мінімальне значення даного показника мало місце при густо¬ті 80 тис. рослин/га - 744 шт.
Також слід відмітити вплив погодних умов на зміну кількості на¬сіння в кошику. В більш сприятли¬вому 2008 р. цей показник залежно від густоти стояння був більший на 12,5-17,8%, ніжу 2009 р. Можливо, причиною цього явища був дефіцит вологи в ґрунті під час наливання та дозрівання насіння.
Кількість дефектного насіння та за¬гальна кількість насіння - це показни¬ки, від яких залежить пустозерність; при збільшенні кількості дефектного та зменшенні нормального насіння пустозерність зростає.
Пустозерність залежала як від гус¬тоти стояння рослин, так і від клі¬матичних умов. Так, у 2009 р. вна¬слідок більш несприятливих умов кількість невиповненого насіння була на 1-3,1% вищою, ніж у попе¬редній рік В середньому за два роки з загущенням посівів відмічалося збільшення пустих зерен на 1,4-3,1%. У варіанті з густотою 60 тис. рос¬лин/га пустозерність збільшилася до 16,3%, що більше на 4% порів¬няно з контролем. При загущенні посівів до 70 та 80 тис. рослин/га кількість дефектного насіння зрос¬тала і показники пустозерності становили 19,4 та 21,9%. Отже, густо¬ту 50 тис. рослин/га можна вважати оптимальною, при якій максимально реалізується насіннєвий потенціал гібрида та формується максимальна кількість насіння.
За даними різних вчених, маса 1000 насінин соняшнику - генетично зумовлений показник, але він може змінюватися залежно від ґрунто¬во-кліматичних умов та агротехніч¬них заходів, зокрема від густоти стояння. У наших дослідженнях максимальну масу 1000 насінин в середньому за два роки забезпе¬чив варіант з густотою 30 тис. рос-лин/га - 78,4 г, найменше значення цього показника було при густо¬ті 80 тис. рослин/га - 56,7 г (Табл. 3).
За менш сприятливих метеоро¬логічних умов 2009р. маса 1000 насінин зменшувалася. Нерівно¬мірність випадання дощів та дещо підвищені температури в критичний період наливання зерна зумовили помітне зменшення маси 1000 на¬сінин в усіх варіантах порівняно з 2008 р., який характеризувався кращою вологозабезпеченістю і більш рівномірним розподілом опадів. Ве¬личина даного показника зменшува¬лася обернено пропорційно густоті
Таблиця 4. Вплив густоти стояння рослин на врожайність соняшнику та вихід олії
Густота, тис. рослин/га Урожайність, т/га
2008 р. 2009 р. середнє Вихід олії, т/га
2008 р. 2009 р. середнє середнє
зо 2,17 1,96 2,07 1,21 1,01 1,11
40 2,75 2,52 2,64 1,39 1,20 1,30
50 2,86 2,63 2,75 1,47 1,29 1,38
60 2,68 2,50 2,59 1,41 1,23 1,32
70 2,57 2,44 2,51 1,36 1,21 1,29
80 2,33 2,26 2,30 1,31 1,19 1,25
НІР о5 0,14 0,15 - 0,06 0,05 -
стояння рослин - з її збільшенням маса 1000 насінин зменшувалась. Різниця між мінімальним та макси¬мальним значенням становила 21,7 г.
Маса насіння з одного кошика може залежати як від кількості насіння в ньому, так і від маси 1000 насінин, а також комплексного впливу цих ознак Найменшою продуктивністю характеризувалися кошики, що сформувалися при густоті 80 тис. рослин/га - 42,7 г. Густота 30 тис. рослин/га забезпечила найвищу масу насіння з одного кошика - 73,5 г (в середньому за два роки), при цьо¬му різниця порівняно з контроль¬ним варіантом (40 тис. рослин/га) була незначною - 0,5 г. Неістотною в межах похибки досліду вона була і по роках. Також не досить значною була відмінність між густотою 40 тис. і 50 тис. рослин/га - 1,8 г. Це пояс¬нюється тим, що при густоті 30 тис. рослин/га маса 1000 насінин хоча і була найбільшою, проте кількість насіння з кошика виявилась меншою на 56 та 125 шт. відповідно, ніж при густоті 40 і 50 тис. рослин/га, що негативно позначилося на показни¬ках маси насіння з одного кошика. Тобто, густота 50 тис. рослин/га виявилась найбільш оптимальною, при її збільшенні або зменшенні спостерігається суттєве зниження продуктивності.
Урожайність соняшнику залежить від густоти рослин та середньої продуктивності одного кошика. В од¬накових умовах щодо забезпечення площею живлення зменшення про¬дуктивності рослин у межах одного кошика призводить до зниження продуктивності всього поля. Але при збільшенні густоти стояння рослин зменшення продуктивності кошика компенсується збільшенням кількості рослин на одиниці площі.
В середньому за два роки опти¬мальною для гібрида Ригасол ОР виявилась густота 50 тис. рослин/га, урожайність насіння становила 2.75 т/га (табл. 4). Однак різниця порівняно з варіантом 40 тис. рос¬лин/га по роках була неістотною. Збільшення густоти стояння від 60 до 80 тис. рослин/га зумовило зни¬ження урожайності на 0,04-0,34 т/га порівняно з контрольним варіантом (40 тис. рослин/га). Досліджуваний гібрид виявився досить пластичним; врожайність насіння по роках коли¬валися в межах 0,07-0,23 т/га - най¬меншою вона була при густоті 80 тис. рослин/га.
Вихід олії - показник, який за¬лежить від урожайності та вмісту олії. Високий вміст олії в насінні соняшнику формується в умовах, що сприяють позитивній зміні зовнішніх ознак. Основна кількість олії в на¬сінні накопичується впродовж 25-30 днів при загальній тривалості оліє-утворення 40 днів.
Найбільший вихід олії спо¬стерігався при густоті 50 тис. рослин/га - 1,38 т/га, але при густоті 60, 70, 80 тис. рос¬лин/га також був високий вихід олії - 1,32,1,29, 1,25 т/га відповідно. Різниця між цими варіантами в роки досліджень була неістотною. Тобто, як при мінімальних, так і макси¬мальних значеннях досліджуваного фактора (густота 30 і 80 тис.рос¬лин/га) вихід олії зменшувався, що було наслідком більшої врожайності і незначної олійності при меншій густоті порівняно з більш загуще¬ними посівами.
Таким чином, за результатами проведених досліджень доведено суттєвий вплив густоти на біометрич¬ні показники, структурні елементи продуктивності рослин соняшнику, урожайність та вихід олії. Для виро¬щування гібрида Ригасол ОР в умовах центрального Лісостепу України оптимальною і найбільш раціо¬нальною виявилась густота 50 тис. рослин/га - отримано максимальну врожайність насіння та високий вихід соняшникової олії.
Источник: Агроном №1 (35) Февраль 2012 г
